​

Звичайний шкільний щоденник - це такий собі “контролер життя”: тут вчителі оцінювали вас одразу з усіх сторін, записували зауваження й іноді нагадували, що треба “підтягнути  математику". Щоденник для самоаналізу зовсім інший: він не свариться, не ставить двійки й не викликає батьків до школи. Навпаки - тут ви самі собі і вчитель, і учень, тільки з максимальною добротою.

Це ваш простір, де оцінки замінюються прийняттям, а зауваження - теплими словами підтримки.